Шляхами історії

Володимир Святославович (? - 1015, Київ) - великий князь київський від 980 р. Син Святослава Ігоровича. Завершив об'єднання всіх східнослов'янських земель у складі Київської Русі. Запровадив хритиянство на Русі (близько 988 - 989 рр.), почав будувати християнські храми й монастирі, заснував школи та бібліотеки. За його князювання Київська Русь досягла найбільшої могутності. Це була централізована християнська імперія з усталеним місцем у європейській політиці.

Ярослав Мудрий (близько 978 - 1954) - великий князь київський від 1019 року, державний діяч Київської Русі, син Володимира Святославовича. У 1036 році, після смерті Мстислава, Ярослав став єдиним володарем могутньої Київської держави. Поріднився з багатьма європейськими дворами. упорядковуючи соціальні відносини й закріплюючи владу в державі,  Ярослав уклав збірник давнього руського права - "Правду Ярослава" ("Руська правда"). Утвердив існування Київської митрополії під юрисдикцією константинопольського патріарха. За його правління собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За Ярослава було складено літописний звід, побудовано Софійський собор. За часів його правління Русь була у Європі великою і могутньою державою. Це був період найвищого розквіту Київської Русі.
Роки князювання Ярослава Мудрого - це роки найвищого розвитку та найбільшого піднесення Київської Русі. Усі свої зусилля він спрямував на продовження справи Володимира - посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Він був не стільки князем-дружинником і князем-завойовником, скільки князем-будівельником і князем-просвітителем. час його правління збігся з періодом внутрішнього освоєння та втримання величезних територій, приєднаних князями-попередниками, що вимагало не тільки якісних змін у внутрішній і зовнішній політиці, а й іншого типу державного правителя.